- каганець
- [кагане/ц']
-н'ц'а/, ор. -нце/м, м. (на) -н'ц'у/, мн. -н'ц'і/, -н'ц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
каганець — нця/, ч. 1) Невеличкий світильник, що складається з ґнота й посуду, до якого наливається олія, лій чи гас. 2) заст., жарт. Велика чарка … Український тлумачний словник
каганець — (невеликий світильник, що складається із ґнота й посуду, у який наливають олію, гас тощо), сліпачок, сліпак, жмурка, нічник, мигунець, блимавка … Словник синонімів української мови
каганець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
блискунець — нця/, ч., заст., розм. Каганець, ліхтарик … Український тлумачний словник
каганцевий — а, е. Прикм. до каганець … Український тлумачний словник
каганчик — а, ч. Зменш. до каганець 1) … Український тлумачний словник
мигунець — нця/, ч., розм. Те саме, що каганець 1) … Український тлумачний словник
опічок — чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець … Український тлумачний словник
плошка — и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець … Український тлумачний словник
сліпак — а/, ч. 1) розм. Те саме, що сліпець 1). 2) тільки мн., вульг. Очі. 3) зоол. Те саме, що сліпець 2). 4) ент., діал. Сліпень (у 1 знач.). 5) розм. Те саме, що каганець 1) … Український тлумачний словник